Охарактеризованы лесико-семантические процессы в киноведческой терминологии. Согласована специфика лексики "модных" журналов. Особое внимание уделено семантике и валентности словообразовательных элементов авто- и сам(о)- в современном русском языке, футбольным экзотизмам в спортивной журналистике на материале русскоязычной прессы, арготическим наименованиям лиц в русском языке. Проанализированы особенности перевода ономатических реалий в жанре Фэнтези на материале произведения Дж. Р.Р.Толкина "Властелин колец", национально-языкового своеобразия переносных значений наименований животных на примере русского и китайского языков. Приведена структурно-семантическая характеристика наименований деревьев в русском и немецком языках. Изложены способы выражения значения "завершение действия" в русском и английском языках.

Проаналізовано взаємодію філософсько-історичних і культурологічних підходів у процесі осмислення літератури. Розкрито світоглядні засади замовлянь як магічних текстів. Розглянуто питання філософсько-естетичної рефлексії творення метафізичної дії у творі П.Тичини "Замість сонетів і октав". Висвітлено проблему роду у романі "Вершники" Ю.Яновського, духовний потенціал історичного роману у віршах "Маруся Чурай" Л.Костенко. Описано особливості епістолярію Б.Грінченка кінця ХІХ - початку ХХ ст., зображення особистості у романі О.Гончара "Собор". Визначено жанрові різновиди поетичної спадщини Ю.Федьковича, постмодернізм як феномен української літератури на зламі тисячоліть.

Проанализировано взаимодействие философско-исторических и культурологических подходов в процессе осмысления литературы. Раскрыты мировоззренческие основы заговоров как магических текстов. Рассмотрены вопросы философско-эстетической рефлексии образования метафизического действия в произведении П.Тычины "Вместо сонетов и октав". Освещены проблема рода в романе "Всадники" Ю.Яновского, духовный потенциал исторического романа в стихотворениях "Маруся Чурай" Л.Костенко. Описаны особенности эпистолярия Б.Гринченка конца ХІХ - начала ХХ ст., изображения личности в романе О.Гончара "Собор". Определены жанровые разновидности поэтического наследия Ю.Федьковича, постмодернизм как феномен украинской литературы на рубеже тысячелетий.

Висвітлено актуальні питання лексики, фразеології, граматики, мови художньої літератури, лінгвістичної поетики, теорії та історії української, російської та зарубіжної літератур, а також методики їх викладання в середній школі. Увагу приділено проблемі соціолінгвістичних досліджень у українському науковому просторі, засобам вербалізації концепту "Криза", семантико-структурним особливостям прислів'їв із соматичною лексикою, синтаксичній деривації нових віддієслівних іменників. Розглянуто особливості реалізації складних багатокомпонентних речень у мові новел В. Стефаника, поліфункціональність конфліктів роману В. Скотта "Айвенго", музично-фольклорні витоки поезії Т. Шевченка.

Освещены актуальные вопросы лексики, фразеологии, грамматики, языка художественной литературы, лингвистической поэтики, теории и истории украинской, русской и зарубежной литератур, а также методики их преподавания в средней школе. Уделено внимание проблеме социолингвистических исследований в украинском научном пространстве, средствам вербализации концепта "Кризис", семантико-структурным особенностям пословиц с соматической лексикой, синтаксической деривации новых отглагольных существительных. Рассмотрены особенности реализации сложных многокомпонентных предложений в языке новелл В. Стефаника, полифункциональность конфликтов романа В. Скотта "Айвенго", музыкально-фольклорные истоки поэзии Т. Шевченко.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено різні аспекти та рівні природи та реалізації комунікативних ознак мовлення в сучасній українські мові. Розглянуто питання культурології, етики, естетики та лінгвофілософії. Увагу приділено типам мовних норм сучасної української мови, комунікативно-стилістичним якостям досконалого мовлення, культурі ділового та публічного монологічного мовлення.

Освещены разные аспекты и уровни природы и реализации коммуникативных признаков речи в современном украинском языке. Рассмотрены вопросы культурологии, этики, эстетики и лингвофилософии. Уделено внимание типам языковых норм современного украинского языка, коммуникативно-стилистическим качествам совершенной речи, культуре деловой и публичной монологической речи.

Розглянуто актуальні питання лексики, фразеології, граматики, мови художньої літератури, а також лінгвістичної поетики, теорії та історії української, російської, зарубіжної літератур і методики їх викладання в середній школі. Розкрито проблеми теорії наративу. Визначено функціонально-прагматичні особливості етикетних формул. Досліджено причини девіацій фразеологічних одиниць у публіцистичному тексті. Охарактеризовано лексичні засоби образотворення у поетичній творчості М. Вінграновського. Показано роль кольоратів у поетичному мовленні. Висвітлено особливості відображення мовної картини світу українського народу в прислів'ях. Розглянуто суржик як проблему української мови. Розкрито проблеми формування графічних навичок учнів початкової школи. Увагу приділено культурно-виховному потенціалу філологічних дисциплін.

Висвітлено сутність компетентнісно-діяльнісного підходу до навчання гуманітарних предметів у процесі фахової підготовки та теоретико-методологічні засади формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей. Обгрунтовано зміст складників дидактичної компетентності майбутніх учителів вказаних спеціальностей, зокрема, когнітивно-творчої, навчально-дослідницької, лінгво-дидактичної, пошуково-інформаційної, культурологічної та аксіологічної компетенцій. Увагу приділено діалогізації навчання на практично-семінарських заняттях. Охарактеризовано стратегії розуміння навчального матеріалу у процесі вивчення гуманітарних предметів. Розглянуто виробничу педагогічну практику як засіб формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей.

Теоретично обгрунтовано умови формування мовної та мовленнєвої компетенції учнів шляхом вироблення в них понять про естетичні категорії, що є складовими загальної культури людини. Наведено технології, що сприяють підвищенню рівня культурознавчої грамотності учнів, роблять можливим процес інтеріоризації естетичних категорій у самовимогу. Розкрито сутність понять "естетика мистецтва", "естетика внутрішнього світу людини", їх змістові характеристики у зв'язку із формуванням гармонійної особистості під час навчання мови та літератури (національної і світової); методику викладання мови з позиції функціонально-стилістичного й комунікативно-діяльнісного аспектів щодо формування культурознавчої грамотності учнів. Запропоновано до використання завдання, якими можуть послугуватися вчителі практики під час організації навчання на уроках рідної мови та літератури, зокрема виявлення естетики сприймання в процесі формування навичок лінгвістичного аналізу тексту. Зазначено, що чим багатшим у людини є зміст її життєвого досвіду, тим більше естетичної інформації вона здатна засвоїти з ідейно-емоційного змісту твору мистецтва.

Обгрунтовано систему роботи з навчальним текстом у процесі гуманітарної підготовки майбутніх філологів на основі компетентнісного підходу. Розкрито інформаційну, активізаційну й мотиваційну функції навчального тексту. Описано форми реалізації навчального тексту, визначено умови його успішного опрацювання. Стверджено, що ефективність оволодіння прийомами, уміннями аналізу та створення студентами навчальних текстів різних типів сприяє формуванню професійної компетентності майбутніх фахівців.

Обоснована система работы с учебным текстом в процессе гуманитарной подготовки будущих филологов на основе компетентностного подхода. Раскрыта информационная, активизационная, мотивационная функции учебного текста. Описаны формы реализации учебного текста, изучены условия его успешной обработки. Подтверждено, что эффективность овладения приемами, умениями анализа и создания студентами учебных текстов разных типов способствует формированию профессиональной компетентности будущих специалистов.

Проаналізовано різноманітні підходи до розуміння понять «компетентність» і «компетенція». Визначено компетентності, які мають бути універсальними за своїм характером і мірою застосування та є актуальним аспектом компетентнісно орієнтованої освіти. Розроблено зміст когнітивно-творчої компетенції майбутніх гуманітаріїв у процесі організації навчальної діяльності. Наголошено на основному напрямі, що сприяє покращанню якості підготовки фахівця, готовності до самостійної творчої діяльності.

Проанализированы разнообразные подходы к пониманию понятий «компетентность» и «компетенция». Определены компетентности, которые должны быть универсальными по своему характеру и мере использования, и являются актуальным аспектом компетентностно ориентированного образования. Разработано содержание когнитивно-творческой компетенции будущих гуманитариев в процессе организации учебной деятельности. Выделено основное направление, содействующее улучшению качества подготовки специалиста, готовности к самостоятельной творческой деятельности.

Analyzed a variety of approaches to understanding the concepts of "competence" and "competence". Defined competencies that should be universal in nature and use of the measure , and are the actual aspect of the competence -oriented education. Developed creative content cognitive competence of the future of humanities in the organization of training activities. Main directions, which leads to improved quality of training, readiness for independent creative activity.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади формування дидактичної компетентності майбутніх вчителів філологічних спеціальностей у педагогічних ВНЗ, розроблено модель системи формування дидактичної компетентності та створено педагогічну технологію її реалізації. Визначено організаційно-управлінські засади компетентнісно-орієнтованого навчального процесу майбутніх вчителів філологічних спеціальностей (компетентнісний, системний, діяльнісний, діалогічний, культуротворчий і герменевтичний підходи); тенденції у вітчизняній вищій педагогічній освіті. Розроблення складників дидактичної компетентності майбутніх вчителів здійснено відповідно до змісту фахової підготовки вчителя: виокремлено когнітивно-творчу, професійно-комунікативну, науково-дослідницьку, інформаційну, психолого-педагогічну, лінгводидактичну, соціокультурну та рефлексивну спеціальні компетенції. Обгрунтовано, що спеціальні компетенції складають набутий синтез знань, умінь, навичок, способів діяльності майбутнього вчителя філологічних спеціальностей. Уточнено діагностувальний інструментарій дослідження, конкретизовано дефініції складників дидактичної компетентності (фахово орієнтовані компетенції, ключові компетенції, спеціальні компетенції).

Опрацьовано соціокультурні чинники ефективного формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей у процесі гуманітарної підготовки, які зумовлені трансформаційними змінами компетентнісно орієнтованої освітньої системи за умов інформаційної доби і полягають у випереджувальному характері освітніх технологій, зміні мети й змісту педагогічної діяльності майбутніх учителів філологічних спеціальностей, різновекторності об’єктів та суб’єктів педагогічного впливу, гармонізації засобами освітніх технологій інтелектуального та ціннісного розвитку на рівні індивідуальної культури з наданням переваги ціннісному, визначальній ролі інформаційних технологій у змісті гуманітарної підготовки.

Розкрито шляхи формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів засобами проблемного навчання. Встановлено тісний взаємозв’язок компетентнісного і проблемного підходів до навчання. Виокремлено чотири види проблемності – від засвоєння знань у процесі викладання викладачем навчального матеріалу до самостійного бачення та розв’язання проблеми студентами. Визначено перспективні напрямки дослідження проблемного навчання з позиції підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей.

Раскрыты пути формирования дидактической компетентности будущих учителей филологический специальностей высших педагогических учебных заведений средствами проблемного обучения. Установлена тесная взаимосвязь компетентностного и проблемного подходов к обучению. Выделены четыре вида проблемности – от усвоения знаний в процессе преподавания учебного материала преподавателем к самостоятельному видению и решению проблемы студентами. Определены перспективные направления исследования проблемного обучения с позиций подготовки будущих учителей филологических специальностей.

Discloses forming path didactic competence of future teachers philological specialties of higher educational institutions means problem-based learning . Established a close relationship of the competence and problem-based approach to learning. Identifies four kinds of problematic - from the acquisition of knowledge in the teaching of teacher training material for independent vision and address the students. Identify promising avenues of research problem-based learning with the training of future teachers positions philological specialties.

Розкрито організаційно-управлінські засади осмислення управління як форми зв’язку теоретичних моделей і практичних рішень, механізми забезпечення комплексного системного впливу на процес управління навчально-пізнавальною діяльністю майбутніх учителів філологічних спеціальностей.

Раскрыты организационно-управленческие основы осмысления управления как формы связи теоретических моделей и практических решений, механизмы обеспечения комплексного системного влияния на процесс управления учебно-познавательной деятельностью будущих учителей филологических специальностей.

In the article the organizational, management control framework interpretation as a form of communication of theoretical models and practical solutions, mechanisms for integrated systemic impact on the management of science and cognitive activity of the future teachers of philological specialties.

Розкрито шляхи організації роботи з лінгво- та літературознавчою термінологією як засобу формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних дисциплін. Обгрунтовано взаємозалежність предметних (фахових) компетенцій і дидактичної компетентності майбутніх фахівців. Узагальнено, що якість гуманітарної освіти студентів-філологів визначається рівнем засвоєння ними професійно орієнтованих дисциплін і володіння відповідною фаховою термінологією. Запропоновано методичну систему професійного засвоєння лінгво- та літературознавчодидактичної термінології студентами філологічних факультетів, що може бути використана як альтернативна до методичних розробок, упроваджених на філологічних факультетах вищих закладів педагогічної освіти.

Раскрыты пути организации работы с лингво- и литературоведческой терминологией как средством формирования дидактической компетентности будущих учителей филологических дисциплин. Обоснована взаимозависимость предметных (профессиональных) компетенций и дидактической компетентности будущих специалистов. Обобщенно, что качество гуманитарного образования студентов-филологов определяется уровнем усвоения ими профессионально ориентированных дисциплин и овладение соответствующей профессиональной терминологией. Предложена методическая система профессионального усвоения лингво- и літературознавчодидактичної терминологии студентами филологических факультетов, которая может быть использована как альтернативная к методическим разработкам, внедренным на филологических факультетах высших педагогических учебных заведений.

Article covers ways of organizing work on linguistic and literary terminology as means of forming didactic competence of future philology teachers. Interdependence of subject (professional) competencies and didactic competence of future professionals is proven. It is concluded that the quality of philology students’ humanitarian education is defined by the level of mastering professionally-oriented disciplines and possession of relevant professional terminology. A methodical system is suggested for philology students’ professional mastering of linguistic and literary-didactic terminology; this system can be used as an alternative to methodical manuals used at philology departments of universities.

Теоретично обґрунтовано умову ефективного формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей у вищих педагогічних навчальних закладах шляхом послідовного інтегрування науки й навчально-виховного процесу. Схарактеризовано специфічні риси та особливості ефективної навчально-пізнавальної діяльності. Розкрито особливості організації науково-дослідної роботи студентів на основі застосування методів наукового пізнання як методів оволодіння навчальним предметом в умовах навчального пошуку. Стверджено, що важливим аспектом науково-дослідницької діяльності майбутніх фахівців є формування творчої особистості в умовах посилення ролі фундаментальної загальнонаукової підготовки студентів.

Теоретически обосновано условие эффективного формирования дидактической компетентности будущих учителей филологических специальностей в высших педагогических учебных заведениях путем последовательного интегрирования науки и учебно-воспитательного процесса. Охарактеризованы специфические черты и особенности эффективной учебно-познавательной деятельности. Раскрыты особенности организации научно-исследовательской работы студентов на основе применения методов научного познания как методов овладения учебным предметом в условиях учебного поиска. Признано, что важным аспектом научно-исследовательской деятельности будущих специалистов является формирование творческой личности в условиях усиления роли фундаментальной общенаучной подготовки студентов.

Integration of science and educational process as a condition for forming future philology teachers’ didactic competence in pedagogical higher education institutions 44 A theoretical substantiation is provided for the condition of effective forming of future philology teachers’ didactic competence in pedagogical higher education institutions by consistent integration of science and educational-upbringing process. Specific features and peculiarities of efficient educational cognitive activity are characterized. Peculiarities of organizing students’ scientific research activity based on using methods of scientific cognition as the methods of mastering academic subject under the condition of educational research are revealed.

Увагу присвячено питанням редагування (у широкому витлумаченні цього поняття), редакційно-видавничій діяльності загалом і редакторській справі зокрема. Важливий акцент зроблено на осмисленні сучасних наукових здобутків відповідної галузі знань. Репрезентовано традиційні й інноваційні підходи, окреслено дискусійні моменти, що стосуються видавничої справи та редагування. Оприявлено основні проблеми термінопозначень, якими оперує наукова царина, що актуалізує поняття "видавнича справа" та "редагування". Узагальнено наукові підходи стосовно окремих типів редагування, особливостей редагування тих чи тих текстових зразків (зокрема, навчальної, художньої, перекладної літератури). Систематизовано матеріали, які є законодавчим підгрунтям професійної діяльності й етики редактора.